Ми всі сьогодні День Скорботи відмічаємо,
За всіма, загиблими на війні шкодуємо.
Так багато не повернулося людей з війни,
На  всіх фронтах своє життя віддавали вони.

Матері виглядали своїх синів в віконце,
Зустрічали у віконці місяць вони й сонце.
Краялося їхнє серце на дві половини,
Отримавши повістку, що немає дитини.

Йшли їхні діти і батьки по мінному полю,
Голодні, холодні, ноги натерли до болю.
Всі живими хотіли повернутись до хати.
В Перемогу вірили теж на війні солдати.

Але ця страшна війна нікого не жаліла
І багато юних сердець в землю положила.
Та про це, аж страшно нам сьогодні пригадати,
Скільки вже людей не повернулося до хати.

Ми вклоняємось всім низько ветеранам війни,
За те, що усім людям зберегли життя вони.
На обеліски квіти загиблим покладемо,
Та велику подяку ветеранам складемо.