Вже є дуже багато жінок в цілім світі, 
Та, найкраще нам разом, кохана, з тобою. 
І здається мені, що ми знову ще діти, 
Й біжимо по квітучому, гарному полю.
 
Але, скільки б, тепер вже нам років не було, 
Завжди згадую юності дні, та всі ночі. 
Як радісно нам вдвох... з тобою тоді було, 
Як тебе обнімав...  цілував губи й очі. 

Та, для мене ти прислана з неба вже Богом, 
Якщо доля звела нас, для щастя з тобою. 
В нас дійсно щаслива, та спільна вже дорога, 
Як двадцять п'ять років, вже я рядом з тобою!

Іван телефонує кумові,- з ювілеєм привітати,
Написав з гумором поради, що би йому дати.
Та читає: - Їж, Романе, завжди свіжу капусту,
Будеш мати шию, як у олігархів дуже тлусту.

У неділю смакуй часто, ти, смачні хот - доги,
Будуть в тебе, як в спортсмена з "Сумо" ноги.
А, в понеділок мандарини, апельсини і банани,
Зразу менший живіт в тебе, куме, тоді стане.

У вівторок жирну і густеньку пий сметанку,
До жінки темперамент появиться вже зранку.
Кожний вечір женьшень пий, та сік смачний,
Будеш вночі, як кавказець цей дуже міцний.

І вареники смакуй в четвер, куме, у сметані,
Польський борщ неначе, у Львові в ресторані.
Їж, Романе, селеру, та інбір і чорний шоколад,
Тоді буде з жінкою в, тебе, в ліжку завжди лад.

В п'ятницю салат з фасолі, якщо будеш їсти,
То не зможеш, ти, на одне місце, куме, сісти.
А будеш голосно так дуже, Романе, стріляти,
Що будуть трястися усі сусідні також уже хати.

Твоя сусідка виглядатиме  вночі з свого вікна,
Подумає, що не дай Боже - вже почалася війна.
Коли в, тебе, живіт почне дуже сильно здувати,
Тоді треба на ніч кефірчика трохи собі попивати.

Але, не можна рибу молоком ніколи запивати,
Тоді не зможеш у ночі вже зовсім, куме, спати.
Зранку роби жінці завжди каву із густою пінкою,
То ніколи не сваритимешся, ти, з своєю жінкою.
 
А, у суботу не смакуй сало, м"ясо, та котлети,
 Без їжі зроби собі день, дотримуйся уже дієти:
- Та така в мене дієта вже, Іване, другий рік,
Бо забрав у мене жінку, тепер інший чоловік.

Шануєш лиш, коли втрачаєш, але уже тоді пізно,
Не треба було пити, жінку бити, дивитися грізно.
Господь, дав мені спокуту, за цей весь мій гріх,
Для мене буде наукою, та для людей також усіх.

Не бийте жінку, поважайте, не пийте горілки,
Бо не буде у Вас також, як в мене уже жінки.
Якщо не хочете весь вік, Ви, на дієті такій бути,
То про горілку і про бари, вже, можете, забути.
 

Дуже гарну молодицю запросив дідусь на каву, 
Але, думав він зробити, ще з нею якусь справу. 
А, ця справа вже не вийшла, бо дуже старий, 
Тільки згадав про ті роки, як був він молодий...
 
Молодиця розсміялась і каже йому: - Діду! 
Вам, дуже дякую за каву! Вже, я додому пІду! 
Пізно дідусю молодиць, Вам, таких як я водити, 
Та, вже не зможете нічого, Ви, тепер зробити.
 
Коли серце ще співає, бадьорість з грудей б'є, 
Радійте, що бажання жити у Вас, діду, ще є! 
Якщо душа буде ще Ваша дуже довго молода,
То бажаю я прожити Вам, дідусю, більше ста!

Я українка! Пишаюся тим і радію,
Що рідною мовою пишу і володію!
Живу у найкращій з усіх я країні,
Незалежній і рідній своїй Україні!
 
Я люблю ці озера, долини, річкИ,
Та лани всі квітучі, ліси і ставки,
Теж гори Карпати свої найрідніші,
Будуть для мене вони наймиліші.
 
Бойківський край не забуду ніколи,
Де було дитинство, випуск зі школи.
Теж радію, що вмію я вірші писати,
Твори Ліни Костенко вільно читати.
 
В душі моїй грає так дзвінко сопілка,
Що батьки українці! Я теж УКРАЇНКА!
Чоловік українець! Діти мої українці!
Слава українцям, та українській жінці!
 
Мамине слово з молоком передалось,
Було українським, таким залишилось.
Нехай грає флейта, трембіта, сопілка,
Завжди гордо кажу: "-  Я УКРАЇНКА!!!»

Поезія - це крик всієї нашої душі!
Кричимо у віршах, та сміємося всі.
Ми передаємо Вам його словами,
Нас, щоб зрозуміли, посміялись з нами!

Крик не зможете нічим цей заглушити,
Та не можна вже ні в чім його втопити.
Коли голосно душа буде кричати,
Як зупинити, Ви не будете  знати?

Треба оптимістом завжди усім бути,
Щоб про все погане у житті забути.
Фонтан бадьорості, якщо із душі б'є,
Людина знає, що на світі ще живе!

Tоді живемо ми, коли ще пишемо,
Писати -  вже  ніколи не залишимо.
В поезії всім хочемо, Вам, передати,
Все те, про що душа буде кричати.

Попробуйте закрити все написане після трьох крапок,та поміняти місцями. Або, переставити те, що написано після трьох крапок у любий рядок...Гарного настрою від прочитаного!

Щоб, Ви, погано бачили... коли чоловік прийшов під гумором!
Щоб часто піднімалася температура тіла...від  кохання і тертя в ліжку!
Щоб, Ви, часто вмирали.. тільки від дзвінкого сміху!
Щоб,Ви, завжди хотіли... знайти схованку чоловіка на пиво!
 
Щоб чоловік завжди міг... зробити, Вам, приємний сюрприз!
Щоб часто втрачали пам’ять...скільки маєте золотих каблучок з діамантами в них!
Щоб часто втрачали свідомість... від малої кількості повітря при поцілунках!
Щоб чоловіка швидко піднімався... настрій на цілий день!

Щоб у чоловіка ніколи не падав...  апетит до їжі, Вами, приготовленої!
Щоб чоловік часто, Ваш, гуляв.... і, нагулював апетит на вулиці, а в хаті їв!
Щоб часто, Ви, чоловікам давали...можливість вам приготувати каву, сніданок, обід і вечерю!
Щоб, Ви, недочували... коли чоловік говорить слова із закінченням на "ять!

Щоб чоловік дуже часто пив... ваші любовні чари .
Щоб чоловік завжди знав, що, Ви, можете іншому чоловікові дати....можливість полюбуватися вашою чарівною посмішкою!
Щоб чоловік, Ваш, часто хотів...купити вам нового джипа і норкову шубу!
Щоб часто крутилася і боліла голова.. від думки, яку шубу вдіти із восьми!

Щоб ви дуже часто пили... сік з рук коханого чоловіка!
Щоб пам’ятали, що чоловік завжди хоче, але не завжди може... витримати 12 раундів на рингу у ліжку і бути сильнішим від Віталія Кличка!
Щоб чоловік знав, що, Ви, завжди можете, але не хочете....витримувати 12 раундів змагання на нічному рингу у спальні.

Щоб у, Вас, боліли часто руки... від подарунків!
Щоб боліли, Ваші, губи... від поцілунків!
Щоб тряслися, Ваші, ноги... від танцювання!
Щоб боліло тіло, Ваше, від обнімання!
Щоб боліла спина.. від нічних масажів!
Щоб болів часто живіт.. від  екстазів!

Люблю своє село в якому народилася.
Всіх вчителів і школу у якій я вчилася.
Коли туди приїжджаю... серце аж радіє,
Та душа танцює, все це рідне мене гріє.

Село Нижня - Яблунька,- чудову назву має,
А, також річка "Яблунька" у нас протікає.
Природа дуже гарна, душа моя сміється,
Коли гляну на дорогу, що до хати в'ється.

Цей карпатський, мальовничий край мій, наймиліший,
Та, найкращий, найпривабливіший, найрідніший!
Зі сльозами на очах завжди з села я їду,
Рахую також усі дні, коли ще приїду.

Дорога до батьків, - найкраща із усіх доріг!
Де живуть матуся, батько і рідний є поріг.
Та найкраще було жити в батьківській хатині,
В дружній моїй і прекрасній, вчительській родині.

Мій батько вчитель музики і гарно співає.
Мама - вчитель хімії і досліди всі знає.
Сорок вісім років вони учням присвятили,
Щирості, добра, поваги, різних знань, навчили.

Як приїхала в село... дитинство пригадала,
Які коси плела мама, й торти випікала.
Як батько грав на баяні, вчив мене співати,
Вже сльози котяться з очей, - є про що згадати.

Тяжко жити в селі людям, але романтично,
Тепер для мешканців цих всіх, жити там вже звично.
Всі люди родом із села все зробити вміють,
Що там вони народились зовсім не жаліють.

Як обожнюю село всім хочу розказати,
Буду туди приїжджати, - доки буду жити.
Що родом я з того села, пишаюся завжди
Та де б я не жила, буду приїжджати сюди!