Наша, матусенько, рідненька,
Де б,.. не були діти твої всі,
Для нас все будеш дорогенька,
У нашім серці завжди і в душі!
 

Приспів:
Мамо моя, мамо, ніжна моя, ненько,
Найкраща у світі з матерів усіх,
В тебе найщиріші душа і серденько,
Турбуєшся завжди за дітей своїх.

Щоб не сталося щось з нами,
За всіх турбуєшся весь час,
Підеш на край світу стежками,
Але витягнеш з біди всіх нас.
 

Приспів:
Ми твої руки досі пам’ятаємо,
Як колисали у ночі всіх нас...
І колискові також всі співаємо,
Які співала, ненько, ти для нас.

Приспів:
Тебе, ми дуже любимо, та знаємо,
Що ріднішої на світі вже немає.
Тебе всі міцно, мамо, обнімаємо,
А так, як ти, - ніхто не обнімає.
 

Приспів:
Серце своє віддати теж готові,
За тебе, мамо, наша дорогенька!
Тебе згадуємо ми у кожнім слові,
Ти у нас найкраща, найрідненька!

Приспів:
Ми за тебе віддамо життя своє...
Для нас, Ти, найщиріша на землі!
Серце кожний день хвилюється моє,
За твоє здоров"я і поклін даю тобі.

Приспів:
Тебе, матусю, дуже ніжно обнімаю,
Цілую руки теж натруджені твої.
І дуже добре, ненько, пам’ятаю,
Як плела коси кожний день мої.

Приспів:
Здоров"я прошу я для тебе в Бога,
Та, щоб тобі завждИ він допоміг.
Була безкінечна життєва дорога,
Низький поклін даю до твоїх ніг!
Приспів:

Усі поети пишуть свої вірші,
Буває кращі,... колись гірші.
Музи які до Вас уже прийдуть,
Такими вірш ваші вже будуть.

Музи приходять все в ночі,
Коли вже сплять всі на печі.
Та заставляє вже всіх  встати,
Що би віршІ всі написати.

А, щоб музи всі впіймати,
Треба просто - лягти спати.
Вам присниться вірш вночі,
Просто встань, й пиши вірші.

Як полінуєшся вже встати,
То вірша не будеш мати.
Музи хитрість усі мають,
То приходять,... то втікають.

Музи гарні все приходять,
Коли поети настрій мають.
А, якщо дуже вже сумні,
Тоді вірші всі в них чудні.

Всіх їх треба виправляти,
Та другу музу зустрічати.
Щоб трохи була веселіша,
Більш приємна, та гарніша.

Веселі вірші теж усі пишіть,
Свої музи завжди веселіть,
Як не будете, Ви, їх веселити,
Тоді Вам буде сумно жити.

Посміхайтеся усі, й радійте,
Про гарні музи також мрійте.
І всі вони до Вас прийдуть,
Та всіх теж ніжно обнімуть.

Бо гумор, й муза, смішна вся ,
Вам продовжить всім життя.
А, Ви, часто посміхайтеся,
Пишіть вірші, й кохайтеся!

Дружіть з гумором завжди, як я,
Сміх продовжує людям життя!
Безліч нехай буде муз, куплетів,
Давайте вип’ємо за всіх поетів!!!

Дідусь приїхав в Київ,...йде,... афіші розглядає...
Та всі крамниці з продуктами,... очима шукає.
Побачив гарний магазин " Всі Київські ковбаси",
Зайшовши туди, підійшов до продавця, до каси.

І дуже так культурно, в продавця того питає:
- Прошу сказати: - ковбаса ця, яку назву має?
Чи свіжа вона?... І коли, привезли до Вас її,
Боюся, щоб не отруїлись, вже внуки всі мої?

- Говоріте, Ви, по руськi...бо я Вас не понімаю?
Что, Ви хотіте, от меня?... Совсем уже не знаю?
- Ви живете в Україні,... не знаєте вже мови?
Така ж проблема і в моєї у стайні корови...

Коли вона їсти хоче, язик свій висуває...
На мові нашій вже не скаже, бо її не знає.

Ви, пане продавець, спочатку вивчіть нашу мову,
Якщо не знаєте її?... Йдіть в українську школу.

Як в цій рекламі... Степан купив "Пивний комбікорм",
Аж шістдесят мішків привіз, для птиці весь цей корм.
Що в тому кормі пиво є рекламщики пишуть,
Яйця дуже величезні...знести кури зможуть.

Ці яйця птиці теж будуть... дуже особливі,
Будуть мати вони градус... такий, як у пиві.
Не будете ніколи... в пивбарі пити пива,
Жінка буде Вас хвалити, та буде щаслива.

Під градусом чому Ви, жінки не будуть знати?
Через місяць... разом з курми... почнете співати.
Якщо частенько цю їду... будете давати,
Яйця будуть нести великі і зможуть співати.

Від тих яєць під градусом частенько будете,
Та цей рекламний комбікорм знову привезете.
Якщо комбікормом цим, будете годувати,
Яйця... не будете знати... куди вже дівати.

Жінка побачила цей корм,... почала читати...
З тим комбікормом СтепанА вигнала вже з хати.
Цьому, що в рекламах пишуть, Ви не дуже вірте,
Перед тим, як щось купити... краще перевірте.

Степан дуже цій рекламі великій повірив,
Аж шістдесят мішків купив і не перевірив.
Жінка з хати вигнала, буде вже пам’ятати,
Як вірити рекламі цій,...зайве все купляти.

Міцно кохатися й любити.
Любов - це вічне почуття,
Вже кращого в житті нема!!!

Ми всі сьогодні День Скорботи відмічаємо,
За всіма, загиблими на війні шкодуємо.
Так багато не повернулося людей з війни,
На  всіх фронтах своє життя віддавали вони.

Матері виглядали своїх синів в віконце,
Зустрічали у віконці місяць вони й сонце.
Краялося їхнє серце на дві половини,
Отримавши повістку, що немає дитини.

Йшли їхні діти і батьки по мінному полю,
Голодні, холодні, ноги натерли до болю.
Всі живими хотіли повернутись до хати.
В Перемогу вірили теж на війні солдати.

Але ця страшна війна нікого не жаліла
І багато юних сердець в землю положила.
Та про це, аж страшно нам сьогодні пригадати,
Скільки вже людей не повернулося до хати.

Ми вклоняємось всім низько ветеранам війни,
За те, що усім людям зберегли життя вони.
На обеліски квіти загиблим покладемо,
Та велику подяку ветеранам складемо.

На Великдень з родиною за столом зібралися,
Свячені яйця, паску їли, й Богу молилися.
Мама й батько за столом, та чоловік мій, діти, 
Брат рідний з жінкою прийшли з нами  порадіти.

Радісно дуже нам, що нині  всі зустрілися.
Писанки дарили, співали, веселилися.
Бо Великдень – це для нас родинне таке свято,
До нас в гості теж прийшло вже родичів багато.

Нехай паска Ваша  буде тільки запашною,
А ковбаса - рум’яною і  дуже смачною.
Нехай Ваші писанки  ніколи  вже не б’ються,
А Великодні всі пісні із душі в Вас ллються.

Нехай гарно писанки усім  Вам всміхаються,
Всі шиночки і хрін весь, нині теж з’їдаються.
Молитва лине з Ваших вуст, аж до самих небес.
Співаємо: Христос Воскрес! Воістину Воскрес!